Історія справи
Постанова ВАСУ від 09.03.2017 року у справі №826/23214/15Постанова ВП ВС від 20.06.2018 року у справі №826/23214/15
Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №826/23214/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" березня 2017 р. м. Київ К/800/19989/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Калашнікової О.В.,
секретар судового засідання: Оврамець Ю.О.,
за участю:
представника позивача Кравченко Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправними дій, стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (надалі - позивач, ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот») звернулось до суду із позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі - відповідач, ДП «Адміністрація морських портів України»), в якому просило:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування канального збору з суден закордонного плавання;
стягнути з відповідача на свою користь 407 932,13 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення - про задоволення позову.
Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником суден «Орель-2», «Володимир Шарков», «Олтеница», «Иван Сергиенко», «Николай Кузнецов», «Василий Боженко», «Афанасий Матюшенко», «Мартын Лацис», «Борислав».
Позивачем було отримано повідомлення від морських агентів про неможливість виходу вказаних суден із Херсонського морського порту, у зв'язку з несплатою канального збору.
Листами від 11 вересня 2015 року №05-01-01-08/55, від 22 вересня 2015 року №05-01-01-08/70, від 01 жовтня 2015 року №05-01-01-08/83, від 02 жовтня 2015 року №05-01-01-08/86 ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» зверталось до відповідача, якими повідомляло про безпідставність та неправомірність нарахування та справляння канального збору із указаних суден.
Листом від 11 вересня 2015 року №26-14-19-138 ДП «Адміністрація морських портів України» повідомила позивача, що не погоджується із його вимогами і вважає виставлені рахунки правомірними.
З метою належного виконання зобов'язань перед контрагентами позивача та недопущення простою судна, що могло призвести до настання значних збитків, агентами позивача, за його погодженням, було сплачено нарахований відповідачем канальний збір згідно виставлених рахунків на загальну суму 407 932,13 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування канального збору із зазначених суден, позивач звернувся у суд.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що судна позивача, які здійснюють перевезення між портами України та іноземними портами, не мають права на пільги по сплаті канального збору у зв'язку з тим, що пільга згідна п. 3.5. розділу ІІІ Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року №316 «Про портові збори» поширюються лише на судна, які здійснюють каботажне плавання (перевезення).
Колегія суддів Вищого адміністративного суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в Україні встановлені Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316 "Про портові збори"(надалі - Порядок).
Пунктом 1.2. Порядку встановлено, що згідно з частинами третьою-п'ятою статті 22 Закону України від 17 травня 2012 року № 4709-VI «Про морські порти України" (надалі - Закон № 4709-VI0 портові збори сплачуються адміністрації морських портів України.
Статтею 85 Кодексу торговельного мореплавства України (надалі - КТМ України) передбачено, що під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 22 Закону № 4709-VI0 у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.
Канальний збір справляється на користь власника каналу.
Пунктами 1.3, 1.4 Порядку передбачено, що портові збори (в тому числі канальний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.
Згідно з пунктами 3.1 - 3.4 розділу ІІІ Порядку канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі - ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу I цього Порядку.
Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м. об'єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до цього Порядку.
Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна за ставками, наведеними в додатку 4 до цього Порядку.
Додатком 3 та Додатком 4 до Порядку визначено, що ставки канального збору, як і ставки інших видів портових зборів, залежить від того, знаходиться судно в "каботажному плаванні" чи "закордонному плаванні". Отже, канальний збір нараховується щодо суден, які перебувають як в "каботажному плаванні", так і "закордонному плаванні".
Підставою для нарахування канального збору є саме факт проходження судна каналом або підхідним каналом.
Згідно п. 3.5. розділу ІІІ Порядку визначено, що судна, які згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри, здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що від сплати канального збору звільняються судна, що одночасно відповідають наступним ознакам:
- згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри;
- здійснюють плавання під Державним Прапором України
- здійснюють плавання внутрішніми водними шляхами в межах території України;
-віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання.
Здійснення «каботажного плавання» або «закордонного плавання» судном до переліку підстав згідно п. 3.5. розділу ІІІ Порядку не віднесено.
Кодекс торгівельного мореплавства України визначає, зокрема, такі види морських перевезень - каботажне та міжнародне.
Відповідно до статті 131 КТМ України каботажні перевезення - перевезення між портами України здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.
Статтею 132 КТМ України визначено, що міжнародні перевезення - перевезення між портами України й іноземними портами можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.
Згідно зі статтею 133 КТМ України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Отже, головною ознакою для визначення виду перевезення є саме порт відправлення та порт призначення, які визначаються в договорі морського перевезення та перевізному документі .
Пунктом 3.5. розділу ІІІ Порядку розташування портів відправлення та призначення в якості умови для застосування пільги щодо сплати канального збору не зазначено.
Одночасно, однією із умов для отримання судном такої пільги є здійснення плавання внутрішніми водними шляхами в межах території України.
Канали та підхідні канали згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 64 від 12 червня 1996 року «Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних» відносяться до судноплавних внутрішніх водних шляхів України.
Пункт 1 статті 1 Закону № 4709-VI0 визначає судноплавний канал як гідротехнічну споруду, природний або штучний водний шлях для безпечного підходу суден або для сполучення окремих водних басейнів.
Згідно зі статтею 67 Водного кодексу України річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання з цією метою повністю чи частково заборонено.
Таким чином, канали є судноплавними внутрішніми водними шляхами загального користування, що знаходяться в межах території України.
Отже, плавання внутрішніми водними шляхами в межах території України означає фактичний рух судна судноплавним внутрішнім водним шляхом без будь-якої прив'язки до порту відправлення чи призначення, у свою чергу, поняття «каботажне перевезення» та «плавання внутрішніми водними шляхами в межах території України» не є тотожними поняттями.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що судна «Орель-2», «Володимир Шарков», «Олтеница», «Иван Сергиенко», «Николай Кузнецов», «Василий Боженко», «Афанасий Матюшенко», «Мартын Лацис», «Борислав», з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри, здійснюють плавання під Державним Прапором України, віднесені до суден внутрішнього або змішаного плавання та в частині закордонного рейсу проходили каналами, тобто внутрішніми водними шляхами в межах території України.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що судна позивача відповідають вимогам п. 3.5. Порядку та звільняються від оплати канального збору, а дії відповідача щодо нарахування канального збору з даних суден є протиправними.
Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для нарахування канального збору на судна позивача.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що агентом позивача ТОВ «СКЛ» було сплачено на користь відповідача неправомірно нарахований канальний збір у розмірі 407 932,13 грн.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання послуг з морського агентування № 02/03 від 2 березня 2015 року Агент діє від імені, за дорученням та за рахунок позивача. Відповідно, сплачений Агентом Відповідачу канальний збір було повністю компенсовано позивачем Агенту згідно з умовами Договору про надання послуг з морського агентування № 02/03 від 2 березня 2015 року та рахунків Агента № 286 від 7 вересня 2015 року, № 250 від 10 вересня 2015 року, № 291 від 12 вересня 2015 року, № 292 від 13 вересня 2015 року, № 290 від 14 вересня 2015 року, № 299 від 18 вересня 2015 року, № 304 від 21 вересня 2015 року, № 301 від 21 вересня 2015 року, № 318 від 23 вересня 2015 року, № 320 від 27 вересня 2015 року, № 305 від 1 жовтня 2015 року, № 333 від 2 жовтня 2015 року, № 319 від 2 жовтня 2015 року, № 324 від 3 жовтня 2015 року, № 348 від 10 жовтня 2015 року, № 346 від 13 жовтня 2015 року, № 325 від 13 жовтня 2015 року, № 347 від 17 жовтня 2015 року, № 349 від 22 жовтня 2015 року., № 370 від 26 жовтня 2015 року., № 362 від 27 жовтня 2015 року, № 385 від 29 жовтня 2015 року, що підтверджується копіями платіжних доручень Позивача.
Враховуючи те, що дії ДП «Адміністрація морських портів України» стосовно справляння канального збору із суден позивача визнано протиправними, неправомірно нарахований канальний збір у розмірі 407 932,13 грн. підлягає поверненню на користь позивача.
Відповідно до статті 229 КАС України cуд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З урахуванням того, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів, на підставі статті 229 КАС України, вважає, що їхні судові рішення у цій справі слід скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись статями 159, 167, 221, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» задовольнити в повному обсязі.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року - скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо нарахування канального збору з суден закордонного плавання.
Зобов'язати відповідача повернути Публічному акціонерному товариству «Судноплавна компанія «Укррічфлот» протиправно сплачений канальний збір у розмірі 407 932,13 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді